Печать

Статьи с тэгом "геноцид"

Холокост по-японски в Индонезии во время японской оккупации

2013-07-29 (17:01)

«Нас посадили, потому что мы были евреями». Оккупация острова Ява японской армией

("Asahi Shimbun", Япония)

Гэн Окада:

Мне пришло письмо от голландки, с которой я познакомился во время командировки. «В Индонезии, когда я была ребенком, нас поместили в лагерь, в котором находились исключительно евреи», - рассказала она. Известно, что во время Второй мировой войны на территории оккупированной японской армией Индонезии существовали лагеря заключения для голландцев. Но я впервые услышал об исключительно еврейских лагерях. Я начал сбор информации.


ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ




Володимир В'ятрович: Геноцидні ігри

2013-07-06 (21:33)

Загиблий під Смоленськом керівник польського Інституту національної пам’яті Януш Куртика казав: "Шухевич ніколи не буде героєм для поляків, але я розумію, чому він є героєм для українців. Щодо певних сторінок нашого минулого нам слід домовитися не домовлятися".

20 червня 2013 року сенат польського парламенту прийняв постанову, якою кваліфікував події на Волині в 1943 році як "етнічну чистку з ознаками геноциду".

Активізація політичних дискусій у Польщі довкола польсько-українського конфлікту здебільшого є наслідком зростанням у сусідній державі впливів радикальних правих сил - зокрема, так званих кресов’яцьких організацій.

Це пояснення слушне, але недостатнє. Перипетії внутрішнього становища в Польщі, боротьба політиків за електорат і між собою є важливою причиною надмірної уваги до минулого. Але значну роль у радикалізації цих оцінок відігравала також ситуація в Україні і навіть Росії.

Зруйнування комуністичного табу на історію призвело до відкриття інформації про польсько-український конфлікт під час Другої світової війни та перші повоєнні роки. Свідки та жертви протистояння врешті отримали можливість розповісти іншим про свої страждання.

На полицях книгарень почали з’являтися спочатку спогади та документи, а згодом й історичні дослідження з цієї драматичної теми. Українські та польські історики започаткували спільні конференції, на яких завзято обговорювали нововиявлені факти чи концепції. Здавалося, що саме таким чином, поступово відкриваючи правду про важке минуле, вдасться його подолати.

У 1993 році жодних політичних заяв, звинувачень чи навіть широких медійних дискусій про те, що згодом стало називатися як "Волинська трагедія" чи "Волинська різанина", не було. Попри, здавалося, слушну нагоду — "ювілейні" 50-і роковини.

Взагалі виокремлення подій на Волині 1943 року із загального контексту польсько-українського протистояння ще було не настільки виразним, як у наступні роки.

Польські політики, які лише нещодавно підтримали відновлення української незалежності в 1991 році, вважали Україну стратегічним союзником, тому вкрай важливим було збереження приязних стосунків зі східним сусідом.


ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ